14:55
Свято Андрія Первозванного

Існує літописний переказ про заснування Києва, який наво­диться Нестором-літописцем у «Повісті временних літ». Згідно з Євангеліями та апокрифами, Андрій, один з дванадцяти апостолів, брат Петра, рибалив на Тіверіадському озері. Він входив до громади Іоанна Хрестителя (ймовірно при Кумранському монастирі), поки його першим не покликав Ісус Христос до числа апостолів, і тому він був іменований Первозванним. Після П’ятидесятниці, коли на апостолів зійшов Святий Дух, Андрію за жеребом випало проповідувати слово боже у східних країнах: Малій Азії, Фракії, Таврії, Іверії, Скіфії. Пізніше, за розпо­рядженням римського магістрату, його було розіп’ято на Х-подібному хресті в грецькому місті Патри. Тому Андрія Первозванного часто зображують з його атрибутом — косим хрестом (наприклад, храмова ікона в Андріївській церкві).

 

«Проповідь апостола Андрія», П.Т. Борисполець. Подарована автором Андріївській церкві в кінці ХІХ ст.

Святий апостол Андрій Первозванний був рибалкою, сином Йони з Віфсаїди , що в Галілеї. З Євангелія ми знаємо, що Андрій був молодшим братом апостола Петра ( Симона). Коли Ізраїлю явився святий пророк, Предтеча і Хреститель Господній Іоанн, Андрій і Петро стали його найближчими учнями. І тоді, перебуваючи поруч зі своїм учителем Іоанном , Андрій вперше пізнав Христа.

Господь покликав Андрія та Іоанна Зеведеєвого (який став згодом улюбленим учнем Христа) за собою, кажучи їм : “Підіть і побачите” (Ін. 1,39 ). Андрій першим, із радістю і готовністю, пішов за Господом, і за те був наречений Первозванним . Він перебував із Христом протягом всього періоду Його суспільного служіння. Саме Андрій разом із Філіпом представив Христу групу греків, які теж побажали дізнатися Того, хто вчив Любові і Миру. Після Воскресіння Спасителя апостол Андрій разом з іншими учнями удостоювався зустрічей з Ним і був присутній на Єлеонській горі, коли Господь, благословивши їх , піднісся на Небо.

Після зішестя Святого Духа апостоли кинули жереб, кому в яку країну йти для проповіді Євангелія. Святому Андрію дісталися країни, що лежать уздовж узбережжя Чорного моря, північна частина Балканського півострова. Проповідуючи Євангеліє, апостол Андрій відвідує Віфінію, що в Малій Азії, Фракію, Македонію і Скіфію, тобто землю , на якій пізніше утворилася Україна. Згідно із переказами, апостол Андрій по Дніпру піднявся на північ і дійшов до місця, де згодом виник Київ, благословивши це місце і передбачивши прийняття християнської віри майбутніми мешканцями цієї землі.

Трудами святого апостола Андрія виникали християнські Церкви, яким він ставив єпископів і священство. За молитвами апостола Господь здійснював чудеса. Останнім містом, куди прийшов Первозванний апостол провіщати Істинного Бога, і де йому судилося прийняти мученицьку кончину, було грецьке місто Патри, що знаходиться в гирлі затоки Корінфа .

У стародавніх Патрах апостолу Андрію надав гостинність якийсь Сосій, якого він позбавив від невиліковної хвороби. Святий Андрій зцілив також і римлянина Лесвіоса – градоначальника Патр , який також страждав важкою недугою. Завдяки цьому і Лесвіос і багато інших увірували і Істинного Бога. Коли дізнався про це римський імператор, то дуже розгнівався і надіслав в Патри нового градоначальника, ідолопоклонника Егеата. Однак незабаром дружина Егеата Максимила важко захворіла. Апостол Андрій врятував цю жінку, що знаходилася при смерті. Упертий Егеат самолюбиво запропонував плату Святому Андрію. Апостол відмовився, пояснивши ; “Мою плату , Егеате, мені дасть Бог…”

Непохитна віра Святого зробила Егеата ще впертішими . Він прийняв жорстоке рішення піддати Святого тортурам. Однак йому не вдалося відразу втілити в життя свій мстивий задум , так як імператорським указом він був викликаний до Риму. При поверненні в Патри Егеат дізнався, що Максимила і його брат Стратоклій прийняли християнство. Егеат піддав апостола Андрія варварським тортурам. Потім він наказав розіп’яти Святого. З радістю прийняв святий Андрій Первозванний рішення правителя і з молитвою до Господа сам зійшов на місце страти. Егеат велів розіп’яти апостола на хресті на зразок букви X, щоб не вбиваючи цвяхів у його руки і ноги, не викликати швидкої смерті і продовжити страждання Святого. Перебуваючи на хресті , апостол Андрій невпинно молився, а також продовжував проповідувати городянам. Перед розлученням його душі з тілом небесне світло осяяло хрест Андрія, і в його сяйві апостол відійшов у вічне Царство Боже. Мученицька смерть апостола Андрія Первозванного послідувала близько 66 року після Різдва Христового.

Християни з любов’ю і благоговінням зняли тіло Святого з хреста для поховання, а згодом на місці тортур Святого спорудили величний храм в ім’я апостола Андрія Первозванного .

Літопис описує подорож апостола Андрія з Корсуня до Риму через Руську землю, розповідає про те, як він поставив хрест на дніпрових кручах та провістив виникнення осіянного Божою благодаттю Києва. Переказ про апостола Андрія знайшов своє широке застосування й у світській ідеології. Саме з XI століття у гострій боротьбі з Константинополем і Римом Київська Русь прагнула утвердити свою самостійність, заявити про незалежний політичний курс. Не тільки релігійне, але й політичне значення оповіді про Андрія Первозванного добре розумів Петро І, за часів якого в 1699 році була заснована найвища нагорода Російської імперії — орден Андрія Первозванного, а на кора­блях військового флоту Росії з’явився біло-блакитний Андріївський стяг. Варто відзначити, що другою особою, яка одержала орден Андрія Первозванного, був український гетьман Іван Мазепа. Політику незалежності православ­ної церкви і держави продовжила дочка Петра І імператриця Єлизавета, на замовлення якої і збудовано в Києві церкву Андрія Первозванного.

Сьогодні також і у нашому ЗЗСО відзначили це свято в українських традиціях.

Переглядів: 13 | Додав: shkola1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: