День Соборності України

 

                                                Виховна година

Мета: виховувати нацiональнусвiдомістьучнiв, людську гiдність, глибоку повагу та любов до Батьківщини; формувати риси громадянина української держави; поглиблювати знання про iсторичний факт Злуки українського народу, його значенняв історії нашого державотворення та виникнення свята Соборності України; пробуджувати iнтерес до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховувати глибоку повагу та любов до Батьківщини.                                    

Хід уроку

І. Органiзацiйний момент

IІ. Оголошення теми i мети

Ніхто нам не збудує держави,                                                                                              коли ми самі її не збудуємо,                                                                                                   і ніхто з нас не зробить нації,                                                                                         коли ми самі нацією не схочемо бути.  

День Соборності України - свято , що відзначається щороку в день проголошення возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.

22 січня 1918 року у приміщенні київського Будинку вчителя було підписано Четвертий універсал , яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою.А 1919 року в цей самий день на Софіївській Площі в Києві було проголошено Акт Соборності українських земель.

 Так трапилось, що  протягом багатьох століть історичного розвитку Україна не мала власної державності і єдиної території. Українські землі в різні періоди належали багатьом державам: найбільше Росії, Литві, Речі Посполитій, а потім Польщі, Австро-Угорщині, а згодом Румунії та Чехословаччині.

На період Першої світової війни вся Наддніпрянщина належала Росії, а Західна Україна – Австро-Угорщині. Але одним з наслідків Першої світової війни був розвал двох найбільших імперій Європи: Російської та Австро-Угорської. На колишніх теренах імперій розпочалося державне відродження України.

 У березні 1917 р. у Наддніпрянській Україні розпочалася національна революція. Було обрано першого президента Михайла Грушевського, проголошення створення Української Народної Республіки (УНР), а ІV Універсалом від 22січня 1918 року було проголошено незалежність України.

Подібні процеси відбувалися і в Галичині. У Львові було створено Військовий Комітет, який очолював сотник УСС Дмитро Вітовський. Згодом, у жовтні 1918 року, було утворено Українську Національну Раду – політичне представництво українського народу в Австро-Угорщині. Рада, спираючись на право самовизначення народів, проголосила Українську Державу на території Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Головою Ради став Євген Петрушевич.

Після відмови австрійського уряду передати повноту влади УНРаді, це було зроблено силовим шляхом. Дмитро Вітовський разом з військовими зайняв важливі урядові установи Львова. 9 листопада 1918 р. Було проголошено назву держави – ЗУНР і створено перший уряд – Державний Секретаріат на чолі з Костем Левицьким.

Від самого початку існування ЗУНР його уряд – Державний Секретаріат – піклувався про об’єднання всіх українці в одну державу. Вже 1 грудня 1919 р. У Фастові було підписано попередню угоду про об’єднання ЗУНР і УНР. 4 січня 1919 р. У Станіславі УНРада схвалила закон про злуку двох українських держав. А 22 січня 1919 р. у Києві на площі святої Софії відбулось урочисте проголошення злуки ЗУНР з УНР. Під час урочистостей представник Директорії Федір Швець виголосив довгоочікуваний Універсал:

«…Віднині воєдино зливаються століттями відірвані  од­на від одної частини єдиної України: Західноукраїнська Народна Республіка ( Галичина, Букови­на й Ужгородська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими  жили і за які вмирали кращі сини України. Від­нині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу з'єднати всі спробисвоїх синів для утворення нероздільної незалежної Української держави на добро і щастя українського народу».

Після об’єднання, назву ЗУНР було змінено на Західну область Української Народної Республіки (ЗОУНР).

Таким чином, рівно через рік після проголошення незалежності України, відбулося об’єднання українських земель, а разом з тим - українських традицій, звичаїв, мови, що мало велике історичне значення для українського народу. Відтоді 22 січня ввійшло в історію України як День Соборності.

Проте втримати незалежність та єдність України в той період не судилося: тяжке економічне та воєнне становище, взаємна недовіра політиків призвели до катастрофи. Через кілька місяців після того, як було проголошено про утворення єдиної Української Народної Республіки, більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупувала Польща, а Закарпаття – Чехословаччина. Із завершенням революційних подій національно-державний процес припиняється в Україні, але продовжується за кордоном, у тих державах, на території яких перебували в еміграції члени уряду УНР.

Звучить пісня «Україна» Т. Петриненка

Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі  карать нас і судит;
Нам берегти тебе, Соборну і єдину
І нам твою історію творить!

ІІІ.Підсумок уроку.Щороку весь український народ iз вдячністю згадує тих героїв, якi боролися за об’єднання усіхнаціонально-демократичних сил українства, хто словом i багнетом намагався відродити незалежну Соборну Українську державу. Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часів Київської Русі, Галицько-Волинської держави, визвольної війнипід проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини. Але лише за умов державотворчих процесів в Україні цей день набув своєї чинності. Територіальна цілісність України, скріплена кров'ю мільйонів незламних борців, навіки залиша­тиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ може­мо досягти величної мети — побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної Украї­ни, якою пишатимуться наші нащадки. Відроджен­ня Вітчизни — це єдність наших душ, воскресіння духовності, культури, мови. Зі святом Соборності, українці!