16:55 Корсунь-Шевченківська операція | |
Корсунь-Шевченківська операція
Корсунь
– Шевченківська наступальна операція ( 24 січня — 17 лютого 1944 р.) —
частина стратегічного наступу військ 1-го (генерал
армії Микола Ватутін) і 2-го (генерал
армії Іван Конєв) Українських фронтів із метою оточення та
знищення угрупування противника на Корсунь-Шевченківському виступі. Початок
операції проходив у взаємних атаках, поки війська обох Українських фронтів не
завершили оточення ворога, з'єднавшись 28 січня у
м. Звенигородці. Спроби військ Вермахту розблокувати
оточене угрупування були невдалими, втім спроба оточенців прорвати фронт виявилася вдалою — 30 тисяч німецьких
солдат та офіцерів змогли прорвати радянський фронт. 17 лютого оточене
угрупування було ліквідоване. Противник втратив 41,2 тисяч убитими, 15 тисяч
полоненими, велику кількість бойової техніки.
Через наявність великих сил ворога (9 піхотних дивізій, танкова дивізія СС «Вікінг», моторизована бригада СС «Валлонія»,
артилерійські, інженерні та інші частини), розгалужену мережу оборони, завдання
по розгрому Корсунь-Шевченківського угруповання було досить складним. Операція
розпочалася у ніч на 25 січня 1944 року. З рубежу на річці Сухий Ташлик перейшли в наступ передові батальйони 4-ї гвардійської армії генерал-майора О.
І. Рижова і 53-ї армії генерал-лейтенанта І. В. Галаніна 2-го Українського фронту. Вранці 25 січня 1944 року перейшли в наступ головні сили
радянських військ. Їм вдалося прорвати оборону німецьких військ на відрізку Вербівка, Калинівка, Баландине, Красносілка і розпочати переслідування німецьких
військ, що відступали. Німецькі війська
стійко оборонялись, проте під ударами частин Червоної Армії змушені
були відступати. Напередодні битви командування 2-го Українського фронту терміново перекинуло з району Кіровограда на
ділянку головного удару 5-ту гвардійську танкову армію під командуванням генерал-полковника П. О. Ротмістрова. В
результаті спільних дій піхоти, артилерії і танків 25 січня 1944 року була прорвана головна лінія
оборони німецьких військ. В районі села Бурти в
прорив були введені з'єднання 5-ї гвардійської танкової армії.
Частини 20-го і 29-го танкових корпусів, прорвавши другу лінію оборони, почали рейд по німецьких військ тилах в напрямку
на Шполу — Звенигородку, щоб зустрітися з військами 1-го Українського фронту і замкнути кільце оточення.
27 січня радянськими
військами була зайнята Шпола.
Зосередивши тут головні сили і заправивши машини, корпус продовжував наступ
силами 8-ї і 80-ї танкових бригад.28 січня 1944 року ці бригади зустрілися з частинами 6-ї танкової армії 1-го Українського фронту в Звенигородці. Різними підрозділами радянських військ
було створено зовнішнє і внутрішнє кільця оточення. Утворився відомий
Корсунь-Шевченківський «котел». Оточені війська Вермахту у Корсуні були
приречені на поразку. Щоб уникнути зайвих жертв з обох сторін, 8 лютого 1944 року радянське командування через
парламентарів на чолі з генералом М.І Савєльєвим подало німецьким військам ультиматум з
пропозицією припинити опір. Командування оточених військ Вермахту, виконуючи наказ Гітлера триматися
за будь-яку ціну і сподіваючись на обіцяну допомогу, відхилило ультиматум. На
звільнення оточених військ німецьке командування перекинуло більшість танкових
дивізій Групи армій "Південь" і їм вдалося майже прорвати кільце
оточення, наблизившись в районі хутора Жовтень (на півночі Лисянки) до оточених на відстань близько | |
|
Всього коментарів: 0 | |