Експлуатація

будівель і технічний догляд за ними

Основні положення

Технічний догляд за  будівлями закладу в процесі їх експлуатації передбачає:

-  постійні спостереження, періодичні і спеціальні перевірки дотримання правил експлуатації;

-  виявлення окремих пошкоджень конструкцій;

-  усунення причин пошкодження:

-  визначення потрібного ремонту (поточного, капітального) і строків його виконання:

-  перевірка готовності будівель до експлуатації в зимовий і літній час. Спеціальні перевірки проводять у випадках:

-  аварій, а також після великих вітрів, злив, снігопадів та інших стихійних явищ, які можуть завдати пошкоджень окремим частинам будівель, несучих конструкцій та огорож (небезпечні деформації, загнивання дерев'яних конструкцій, іржавіння металу та ін.);                                                                        

-  перебудови будівлі, перестановки обладнання і перепланування приміщень.

Залежно від складності питань для участі в обстеженні залучають представників проектних організацій. Різні перебудови, пробивання стін, перекриттів, установка або зняття перегородок, замуровування дверних прорізів, а також використання горищних і підвальних приміщень не за призначенням можна проводити тільки з дозволу керівника закладу і відповідного органу будівельного та пожежного контролю.

Перевіряючи технічний стан будівель, особливу увагу треба приділяти несучим конструкціям: фундаментам, стінам, стоякам тощо. У всіх випадках виявлення небезпечного пошкодження або деформації несучих конструкцій (тріщин, прогинів та ін.) слід терміново вжити заходів для їх розвантаження, тимчасового посилення підпорками. Пошкоджену конструкцію обгороджують і організовують спеціальне обстеження для розв'язання питання про її посилення або заміну.

Директор школи після огляду шкільних будівель і споруд повинен вжити заходів щодо усунення виявлених пошкоджень, особливо аварійного характеру.

До робіт, які  треба терміново виконувати, належать:

-  усунення протікання покрівель і лагодження ринв;

-  ремонт системи опалення в усіх випадках її несправності;

-  ремонт водогону, якщо з нього витікає вода, каналізації в усіх випадках порушення її нормальної роботи;

-  ремонт газопроводу, якщо витікає газ;    ...

-  ремонт електросітки при відсутності в ній напруги або наявності пожежної небезпеки.

Результати огляду будівель заносять у дефектні відомості, де зазначають назву і обсяг ремонтних робіт. Відомість складають у певній послідовності за видами робіт, а саме:

1) загальнобудівельні роботи (земляні, ремонт фундаментів, стін, даху, перекриттів, підлоги, перегородок, сходів, вікон, дверей);

2)      опоряджувальні роботи (ремонт штукатурки, облицьованих стін, фарбування фасадів, стін і стель):

3)      благоустрій шкільної ділянки (земляні роботи, брукування, асфальтування);

4} санітарно-технічні і спеціальні роботи (встановлення або ремонт водогону, каналізації, опалення, вентиляції, газопостачання, електропостачання, телефону, радіо).

Дефектні відомості слід складати окремо по кожній будівлі або споруді, а на внутрішні роботи з зазначенням поверху і номерів кімнат.

Фундамент

Основні причини пошкодження  фундаментів такі:

-  відсутність відводу поверхневих вод від стін і незадовільний стан  відмостки навколо будівель;

-  наявність вод. які можуть зруйнувати цементні розчини і бетони;

-  промерзання фундаменту внаслідок недостатньої глибини закладання його підошви;

-  наявність під фундаментами старих, недбало засипаних підвалів, криниць, вигрібних ям та ін.;

-  оголення підошви фундаменту;

-  недостатня відстань від будівлі надвірних туалетів з несправними вигрібними ямами:

-  витікання води з водогінної, каналізаційної, опалювальної систем, теплотраси і як наслідок надмірне зволоження або розмивання грунту.

Щоб захистити фундаменти від поверхневих вод, треба забезпечити відведення останніх від   спусків у підвал і приямків. Для цього водовідвідні лотки очищають від трави, сміття і наносів землі і надають їм належного уклону; навколо будівлі роблять відмостку або асфальтове покриття. Це покриття повинно утримуватись у повній справності; якщо прокладають або ремонтують підземні комунікації (водопровід, каналізацію, тепло-, газо- та електрокомунікації), після закінчення робіт у цих місцях підсипають грунт, а саме покриття відновлюють.

Тротуари повинні мати уклон від стін будівель 0.01-0.03. Всі вибоїни і тріщини в покритті тротуарів треба своєчасно заповнювати асфальтом або бітумом. Для відведення води з дахів будинків роблять лотки.

Для збереження фундаментів поблизу них не треба проводити ніяких земляних робіт (рити траншеї, ями тощо) і знімати грунт навколо будівлі.

Усі роботи, пов'язані з перебудовуванням фундаментів (розширення або заглиблення, прокладання дренажу можна проводити тільки на основі відповідної технічної документації і під наглядом фахівця.

У зимовий час зовнішні входи і спуски в підвальні приміщення своєчасно очищають від снігу, а під час відлиги від стін відкидають сніг на відстань не менш як 2 м.

Якщо на стінах будинків виявлені тріщини і відхилення стін від вер тикалі, треба терміново доповісти про це місцевим органам архітектурно-будівельного контролю і вжити заходів для укріплення стін. Одночасно організовують нагляд за поведінкою тріщин, установлюючи на них гіпсові або паперові маяки.

Місця, в яких випала цегла, треба розчистити і закласти новою цеглою на цементному розчині з перев'язкою між старою і новою кладкою.

Покриття карнизів, поясків та інших архітектурних деталей повинні мати уклони для відведення від стін будівлі.

Якщо на стінах є вологі місця, треба встановити причини їх виникнення (протікання даху, труби або якогось приладу) і забезпечити відповідний ремонт. Усунувши причини зволоження стін, треба оббити штукатурку, яка відстала, добре просушити стіни і заштукатурити пошкоджені місця.

Кути будівлі, в яких виявлене промерзання, слід утеплити, потовщивши їх з внутрішнього боку, коли просохнуть зволожені стіни.

Якщо стіни з північної і північно-східної сторін вологі,  то біля них рекомендується встановити додаткові опалювальні прилади.

Забороняється безпосередньо біля стін будівель складати дрова і вугілля.

Пробивати віконні й дверні отвори у стінах без дозволу архітектурно-будівельних органів не дозволяється.

Міжповерхові і горищні перекриття

Дерев'яні перекриття оглядають не менше як два рази на рік - весною і восени: горищні перекриття оглядають ще й після великих злив і вітрів. Не менше одного разу на 5 років слід обстежувати горищні перекриття, згорнувши в сумнівних місцях засипку і оглянувши обмазку та дерев'яні конструкції перекриттів.

У місцях, де прогнулися балки, осіла підлога, утворилося багато тріщин та штукатурці стелі, слід розкрити підлогу і уважно оглянути перекриття. При цьому особливу увагу звертають:

-  на стан дерев'яних балок у місцях опирання на стіни, на стан накату, обмазки і засипки, особливо в санітарних вузлах, а в горищних перекриттях - у місцях пошкодження покрівлі;

-   на наявність і стан утеплення балок горищного перекриття;

-  на герметичність перекриття і стан гідроізоляції в них над котельними, пральнями, вуглесховищами, складами і приміщеннями майстерень;

-  на відсутність поздовжніх тріщин у  перекритті.

Дерев'яні балки оглядають з зовнішнього боку і простукують молотком. У деревини, яка починає загнивати, звук буде глухим. Щоб упевнитись у загниванні, буравом беруть пробу деревини, просвердливши вертикальний отвір у балці. Узявши пробу, отвір забивають дерев’яною пробкою.

Якщо виявлене загнивання балок або накату, треба негайно обстежити їх на ураження грибом і вжити заходів для його ліквідації. Пошкоджені конструкції слід замінити, розміщені поряд дерев'яні конструкції слід проантисептувати, а також замінити обмазку і обсипку.

Якщо перекриття хитке, то його звільняють від баласту, а потім замінюють пошкоджені балки чи кладуть додаткові.

Тимчасовим заходом для додаткового кріплення перекриттів може бути система стояків на надійній основі.

Поява темних вологих смуг на стелі верхнього поверху свідчить про промерзання залізобетонних або металевих балок горищного перекриття, тому його слід утеплити.

Дах

У даху час від часу треба перевіряти стан дерев'яних ферм, мауерлатів, кроков, стояків, прогонів, підкосів тощо. Особливу увагу при цьому звертають:

- при покрівлі з листової сталі - на нещільності і руйнування окремих її ділянок, особливо в розжолобках, на фарбування і прилягання її до брандмауерних стін, парапетів, вентиляційних труб, на звиси і кріплення останніх;

- при покрівлі з шиферу - на напуск плиток і правильність покриття, особливо гребенів.

Технічний стан покрівлі треба перевіряти не тільки зовні, а й з боку горища не менш як два рази на рік: весною, після звільнення її від снігу, і перед початком навчального року. Перед оглядом покрівлю очищають від бруду, сміття і сажі. Під час огляду і ремонту покрівлі треба користуватись м'яким взуттям, щоб не пошкодити її.

Розкривати покрівлю і починати ремонт дозволяється тільки при наявності потрібних для цього матеріалів. Площа розкриття повинна бути мінімальною.

Зимою покрівлю періодично очищають від снігу; шар снігу не повинен перевищувати 20-30 см. Скидають його рівномірно, не утворюючи валів, щоб запобігти перевантаженню несучих конструкцій; Під час збивання бурульок не можна ударяти лопатами або дерев'яними жердинами по звисах даху.

Під час скидання снігу та збивання бурульок з даху використовують застережні заходи, тротуар, а іноді й проїзну частину на ширину можливого падіння снігу огороджують;

всі двері, з того боку, де скидають сніг, треба замкнути або поставити біля них чергових для попередження про небезпеку людей, які виходять.

Вікна і двері

Якщо між стінами і віконними та дверними коробками або підвіконними дошками є щілини, то їх проконопачують клоччям (або повстю), змоченим в алебастровому розчині, і замазують цим розчином. Щілини в місцях прилягання дерев'яних підвіконників до коробок треба забити рейками на клею, а в бетонних - замазати цементним розчином. Підвіконні дошки повинні мати уклон 0.01 у бік приміщення.

Під час ремонту віконних рам треба обов'язково простежити, щоб на зовнішніх рамах і кватирках були поставлені відливи. Ставлять їх у пази зовнішніх рам на клею, закріпивши шурупами і старанно шпаклюють місця з'єднань.

Готуючи будівлі до зими, віконні рами щільно зачиняють. При цьому рекомендується: промити шибки зовнішніх і внутрішніх рам теплою водою і протерти їх папером; щільно притягнути до віконних коробок рам і закріпити їх віконними засувками; старанно заклеїти щілини між внутрішніми рамами і віконними коробками. Щоб між віконними рамами не утворювався конденсат, щілини між зовнішніми рамами і коробками заклеювати не рекомендується.

Не можна класти між зовнішніми і внутрішніми рамами вату, тирсу та інші вологомісткі матеріали, які, вбираючи вологу, сприяють загниванню стін. 

Закривати і заклеювати вікна на зиму рекомендується в ясну суху погоду.