Червонокутська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 - Батьківський всеобуч
Четвер
08.12.2016
17:05
Форма входу
Кошик
Ваш кошик порожній
Пошук
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Друзі сайту
Педпреса
МіністерствоОсвіти
Червонокутська загальноосвітня школа І-ІІІ супенів №1

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

 

ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

 ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

 

вул. Бидгощська, 38/1, м.Черкаси, 18003, тел./факс 64-21-78 

web: http://oipopp.ed-sp.net , e-mail: oipopp@ukr.net, код ЄДРПОУ 02139133  

 

№ 45/01-17 від 31.01.2014.2014                                         На № _______

 

Керівникам органів управління освітою, завідуючим районними, міськими методичними кабінетами

.

         На виконання Концепції сімейного виховання в системі освіти України «Щаслива родина» на 2012-2021 роки Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради пропонує покращити системну роботу в напрямку взаємодії навчальних закладів, сімей та громадських організацій.

Історично роль родини у виховному процесі була пріоритетною, адже саме в ній закладалися основи духовної культури особистості дитини. Характерні для минулого громадські ідеали та життєві перспективи, чітка визначеність суспільних пріоритетів, створювали вагоме підґрунтя, відповідно до якого вибудовувалося людське життя загалом та виховання дітей зокрема. Соціальне оточення контролювало і підтримувало процес засвоєння таких ціннісних орієнтацій, які сприяли стабільності сімейної системи. Засоби масової інформації, культура і мистецтво мали єдину ідеологічну і світоглядну спрямованість, що підсилювало вплив визначених державою моральних ідеалів на індивідуальну свідомість. Сім’ї залишалося тільки засвоїти і відтворити те, що вимагалося державою. У більшості така ситуація породжувала відчуття захищеності й стабільності, а у деяких випадках – безвідповідальності.

         Однак, у сучасних умовах виховна функція сім’ї зазнає і набуває суттєвих змін, у зв’язку з відсутністю цілеспрямованої, поетапної, організованої системи підготовки майбутніх батьків до виконання соціальних ролей чоловіка і дружини, батька і матері; через зниження загального культурно-освітнього рівня більшості населення. Сучасні батьки мало уваги надають підвищенню своєї педагогічної культури. Не можна не зважати й на те, що методи і засоби виховання, засвоєні батьками з власного дитинства, не завжди спрацьовують. Не всі батьки спроможні налагодити контакти з дітьми, створити сприятливі умови для їх сімейного виховання, що призводить до роз’єднання представників старшого і молодшого покоління, негативно позначаючись на формуванні та розвитку зростаючої особистості.

У свою чергу навчальні заклади також мають певні недоліки у взаємодії школи з сім’єю, а саме: формальне спілкування з батьками, байдужість до їхніх інтересів та запитів, низький рівень просвітницької діяльності тощо. Через збільшення негативних зовнішніх чинників на сім’ю на сучасному етапі розвитку суспільства актуалізується необхідність підвищення координаційної функції навчального закладу в організації виховного процесу. Вона має проявлятися у забезпеченні повноцінної взаємодії педагогічного, батьківського та учнівського колективів через залучення батьків до участі в житті школи, узгодження дій у вихованні дитини, надання кваліфікованої допомоги та підтримки у складних педагогічних та життєвих ситуаціях, поінформованість батьків щодо шкільного життя, освітнього процесу. Актуальним є встановлення та підтримка педагогічної співпраці «діти-батьки-педагоги», побудованої на принципах довіри, взаємної поваги, відповідальності та рівноправного партнерства. Основою такої співпраці має стати єдність у ставленні до кожної дитини як найвищої цінності.

Для організації повноцінної взаємодії педагогів, батьків та учнів та громадських організацій пропонуємо:

-          організувати на сайтах районних, міських методичних кабінетів, навчальних закладів форуми для батьківської громади «Школа професійного батьківства»;

-          у навчальних закладах впроваджувати дні відкритих дверей або дні спілкування з батьками. Цього дня доцільно оголосити всі уроки відкритими, щоб надати можливість батькам бути присутніми на уроках, організовувати виставки дитячих робіт, малюнків, кращих зошитів, презентації проектів. Необхідною умовою проведення таких днів є присутність адміністрації школи, всіх учителів-предметників та працівників соціально-психологічної служби. Бажано запросити представників державних та громадських організацій, з якими співпрацює школа, наприклад: педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів, інспектора дитячої кімнати міліції, лікаря, спеціаліста з центру соціальних служб для молоді;

-          виділити у класній кімнаті, де навчаються першокласники, спеціальну парту для батьків;

-          створити куточки, стенди педагогічного всеобучу батьків, які мають містити матеріали, рекомендації, поради, пам’ятки з різних напрямів сімейного виховання.

-          організувати лекторії, вечори запитань і відповідей із залученням науковців, педагогів, психологів, юристів, лікарів тощо;

-          започаткувати тижні сім’ї в школі (родинні традиції, концерти, ранки для молодших школярів, вечорниці для старшокласників та їхніх членів родин, сімейні естафети, написання творів про свою родину, проект «Мій родовід» тощо);

-          представляти виставки декоративно-прикладної творчості, родинних світлин, колекцій («Світ захоплень сім’ї», «Улюблений вид відпочинку»);

-          на сайтах навчальних закладів створити сторінку для проведення полілогів батьків, вчителів, учнів та всіх зацікавлених у вихованні підростаючого покоління;

-          в засобах масової інформації розміщувати повідомлення про життя школи, здобутки та перемоги учнівського і педагогічного колективу, впровадження передового педагогічного досвіду, співпрацю з  батьківським колективом та громадськими організаціями, проведення родинних свят та змагань; розповіді про позитивні приклади сімейного виховання тощо;

-          для організації дієвої взаємодії учнів, батьків та педагогів проводити круглі столи, дискусійні клуби, диспути, дебати, рольові ігри, веб-квести, тренінги, форуми: «Невідоме покоління», «Коли мені було 14», «Усвідомлене батьківство – запорука щасливої долі» тощо;

-          організовувати спільні з батьками туристичні походи; спортивні змагання, конкурси, екскурсії, мандрівки вихідного дня; сімейні свята («Тато, мама, я – спортивна сім’я», «Родинна олімпіада», «Щастя бути разом», «Інтелектуал-шоу», «Що, де, коли?»);

-          залучати батьків до реалізації спільних проектів («День спільних справ»); профорієнтаційної роботи, зокрема екскурсії на підприємства, виступи, презентації, випуску тематичних газет («Професії моїх батьків», «Спорт у родині», «Дозвілля сім’ї» тощо);

-          з метою обміну кращим досвідом виховання дітей проводити батьківські конференції, педагогічні читання, обговорення фільмів, мультфільмів, відеороликів, соціальної реклами тощо;

-          використовувати індивідуальні форми роботи вчителя з батьками (відвідування родини учня в дома, бесіди, листування, індивідуальне спілкування, в тому числі з використанням ІК – технологій);

-          інформувати батьків не стільки про невдачі дітей, як про їхні успіхи та досягнення, висловлювати подяки за активну участь у житті класу, школи та за зразкове виконання своїх батьківських обов’язків;

-          залучати до активної співпраці старше покоління родини («Клуб дідусів і бабусь»).

Метою навчального закладу має бути здійснення такої політики, при якій батьки відчуватимуть свою визначальну роль у справах учнівського та педагогічного колективів, адже сім’я – це найважливіший соціальний замовник освіти.

 

 


Ректор                                                                         Н.М.Чепурна

 

 

Кудін, Бугайчук 640127

Добровольська  640590