Свято Івана Предтечі - 8 Липня 2014 - Червонокутська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1
Четвер
08.12.2016
17:05
Форма входу
Кошик
Ваш кошик порожній
Пошук
Календар
«  Липень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Друзі сайту
Педпреса
МіністерствоОсвіти
Червонокутська загальноосвітня школа І-ІІІ супенів №1
Головна » 2014 » Липень » 8 » Свято Івана Предтечі
10:55
Свято Івана Предтечі

   Іоан Предтеча, Іван Хреститель, Іоанн Предтеча, Іван Предтеча, Йоан Хреститель, Йоан Предтеча, Іоан Хреститель — пророк, мученик, після Діви Марії найбільший святий. Про пророка Господь  Ісус  Христос казав: «Серед народжених жонами не поставав (пророк) більший від Івана Хрестителя». Іван Хрестительпрославляється Церквою, як «янгол, і апостол, і мученик, і пророк, і свічар, і друг Христів, і пророків печатка, і заступник старої та нової благодаті, і серед народжених пречесніший, і світлого Слова глас».

   Пророк Іоан Хреститель був сином священика Захарії (з роду Аарона) і праведної Єлизавети (з роду царя Давида), родички Пресвятої Богородиці, коли вони були у похилому віці й вже не сподівалися на потомство. Він був посланий Богом, щоб приготувати вибраний народ до визнання Ісуса Христа Месією. Жили його батьки біля Хеврону (у Нагірній країні), на південь від Єрусалиму. Він був по материнській лінії родичем Господа Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше Господа. Як оповідає Євангеліст Лука, архангел Гавриїл, з’явившись його батькові Захарії у храмі, сповістив про народження в нього сина. І от у благочестивого подружжя, до похилої старості позбавленого розради мати дітей, нарешті народжується син, якого вони випросили у молитвах.

   За милістю Божою він уник смерті серед тисяч убитих немовлят у Віфлеємі і його околицях.Святий Іоан виріс у дикій пустелі, готуючи себе до великого служіння строгим життям — постом і молитвою. Він носив грубий одяг, підперезаний шкіряним поясом, і харчувався диким медом і акридами (рід сарани). Він залишався пустельником доти, поки Господь не призвав його в тридцятирічному віці до проповіді єврейському народові.

   Корячись цьому покликанню, пророк Іоан з’явився на берегах Йордану, щоб приготувати народ до прийняття очікуваного Месії (Христа). До ріки перед святом очищення у великій кількості сходився народ для релігійних обмивань. Тут і звернувся до них Іоан, проповідуючи покаяння та хрещення на відпущення гріхів. Сутність його проповіді полягала в тому, що перш, ніж одержати зовнішнє обмивання, люди повинні очиститись духовно, і в такий спосіб приготувати себе до прийняття Євангелія.

   Іоан Хреститель розпочинає свою проповідь з жовтня у Ювілейний, п’ятнадцятий рік Тиверія. Месія проголошує сприятливий рік Всевишнього для виконання пророцтв Ісаї. 61:1-2 (цитати наведено також з Іс. 58:6; пор. Лук. 4:18-21).

   Іоан Хреститель почав проповідувати в жовтні 27 р. н.е. Христос почав проповідувати з часу взяття Іоана Хрестителя під варту в 28 році н.е., який є роком повернення в новому Ювілеї. Отже, повернення Христа відбулося на початку нового сорокалітнього ювілейного циклу.

   Коли очікування Месії досягло вищого ступеня, прийшов до Іоана на Йордан хреститися і Сам Спаситель світу, Господь Ісус Христос. Хрещення Христа супроводжувалося дивом —богоявленням  (сходженням Святого Духа у вигляді голуба та голосом Бога Отця з неба: «Цей є Син Мій улюблений…»)

   Одержавши одкровення про Ісуса Христа, пророк Іоан говорив народові про Нього: «Ось Агнець Божий, який бере на Себе гріхи світу». Почувши це, двоє з учнів Іоана приєдналися до Ісуса Христа. То були апостоли Іоан (Богослов) і Андрій (Первозванний, брат Симона Петра).

   Хрещенням Спасителя пророк Іоан завершив своє пророче служіння. Він безбоязно та суворо викривав пороки як простих людей, так і сильних світу цього. Пророк Божий відкрито викривав царя Ірода Антипу за те, що, залишивши законну дружину, дочку аравійського царя Арефи, він беззаконно жив з Іродіадою, дружиною свого брата Пилипа (Лк. 3, 19, 20). За це він незабаром постраждав. Ірод Антипа, (правитель Галілеї, син царя Ірода Великого) наказав посадити пророка Іоана до в’язниці.

   У день свого народження Ірод влаштував бенкет, на який з’їхалося багато знатних гостей. Соломія, дочка нечестивої Іродіади, своїм танцем під час бенкету до того догодила Іродові та гостям, що цар із клятвою обіцяв їй дати все, чого не попросить вона, навіть до половини свого царства. Танцівниця, за порадою матері, негайно ж попросила дати їй на блюді голову Іоана Хрестителя. Ірод боявся гніву Божого за вбивство пророка, якого сам раніше поважав і слухався. Боявся він і народу, який любив святого Предтечу. Вельми засмучений від такого прохання, він, одначе, не зміг порушити дану ним при гостях клятву і послав стража в темницю, який відітнув Іоану голову, віддав її Соломії, а та віднесла голову матері.

   Іродіада попроколювала язик пророка голкою і закопала його святу голову в нечистому місці. Але благочестива Іоанна, дружина домоправителя Іродова Хузи, поховала святу голову Іоана Хрестителя на Елеонській горі, де в Ірода була власна ділянка землі. Святе тіло Іоана Хрестителя взяли тієї ж ночі його учні і поховали у Севастії, там, де відбулося злодіяння. Після вбивства святого Іоана Хрестителя Ірод продовжував правити ще певний час. Понтій Пілат, правитель Іудеї, посилав до нього зв’язаного Ісуса Христа, над Яким він насміявся (Лк. 23, 7-12).

   Суд Божий відбувся над Іродом, Іродіадою і Соломією ще при їхньому земному житті. Соломія, переходячи взимку ріку Сикоріс, провалилася під лід. Лід здавив її так, що вона висіла тілом у воді, а голова її перебувала над льодом. Подібно тому, як вона колись танцювала ногами по землі, тепер вона, немов танцююча, безпомічно смикалася в крижаній воді. Зрештою гострий лід перерізав шию. Труп її не було знайдено, а голову принесли Іроду з Іродіадою, як колись принесли їм голову святого Іоана Предтечі. Аравійський цар Арефа в помсту за безчестя своєї дочки пішов війною проти Ірода. Зазнавши поразки, Ірод піддався гніву римського імператора Кая Калігули (37-41) і був разом з Іродіадою засланий в ув’язнення.

   Іоан Хреститель, якого ще називають Предтечею, своїм суворим способом життя дав взірцевий приклад богопосвятного життя. Він закликав людей до покаяння, кажучи: «Слідом за мною іде сильніший від мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця Його сандалів. Я вас хрестив водою, а Він хреститиме Святим Духом» (Мк. 1, 7-8).

   За відважне проповідування і напоумлення навіть самого безбожного царя Ірода Іоанові відрубали голову, яку християни дуже вшановують. Частина його святих мощей похована у Севастії.

Цар Ірод Антипа наказав на бажання дочки Іродіяди Саломії під час бенкету відрубати голову св. Іоанові Хрестителеві. Аж через 300 літ відкопали її в полі за Божим об’явленням два монахи. Це було першим віднайденням голови св. Іоана Хрестителя.

Потім монахи передали її на зберігання вбогому гончареві. Врешті, цей скарб один єретицький священик залишив у печері в Емесі. Згодом у тій печері поселилися правовірні ченці. Їхньому ігуменові Маркелові уві сні явився св. Іоан і сказав: «Бог дарує вам мене», вказавши, де шукати голову. Так відбулося друге віднайдення голови св. Іоана Хрестителя.

   Серед інших святих Іоан Хреститель має найбільшу пошану — протягом церковного року на його честь святкується аж шість дат. Празник зачаття, різдва, усікновення голови, перше і друге знайдення голови, третє знайдення голови і собор після празника Богоявлення.

   Різдво святого Іоана Хрестителя, яке святкуємо 7 липня, — найбільше з усіх свят на його честь. Це християнське свято збіглося зі святом Іоана Купала, яке наш народ відзначав у дохристиянські часи. Професор Степан Килимник так писав про празник, який в народі отримав назву Іоана Купала: «Найвище, найвибуяліше свято, яким закінчується літній сонячний цикл річних календарних дохристиянських свят, — це свято молоді, хлопців та дівчат — Купало або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, з’єдналося із святом церковним — народженням Іоана Хрестителя. Тому й носить це свято подвійну назву — Іоана Купала. Купальська обрядовість та пісні належать, як гаївки та коляди, до найдавніших часів, до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя — сонця».

   У різні часи Церква намагалася побороти язичницькі традиції у святкуванні Різдва Іоана Хрестителя, але, здається, дала собі спокій. Адже чимало християнських свят зуміли поєднати в собі християнські і поганські традиції. От тільки не треба забувати, що сьомого липня народився святий Іоан — визначна і героїчна особа, останній зі старозавітніх пророків і перший з Христових апостолів. «Він буде великий в очах Господніх», — сказав ангел Господній Іоановому батькові Захарії ще до народження довгоочікуваного сина. І справді, його життя стало безперервним ланцюгом героїзму, жертви і покути. Він пройшов випробування у пустелі, він проголосив світові про близькість Божого царства, про появу Месії, він хрестив Ісуса в Йордані, він не боявся картати фарисеїв та царський дім за гріхи і поклав свою голову за Христа.

  Взято із сайту: blyzhchedoboga.com.ua

Переглядів: 215 | Додав: shkola1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: