Завтра, 26 квітня, буде відзначатися одна із найтрагічніших дат  в історії сучасної України - 28 річниця з дня аварії на Чорнобильській АЕС.

   Сьогодні у нашій школі відбулося вшанування цієї трагічної дати та пам'яті загиблих ліквідаторів аварії. Діти підготували лінійку, на якій розповідали вірші про Чорнобильську катастрофу, зачитували спогади учасників ліквідації наслідків аварії, згадували загиблих.

   Протягом дня у школі горіла свіча пам'яті про цю страшну подію.

У світі є небагато назв, що відомі краще, ніж "ЧОРНОБИЛЬ". І лише деякі події викликали більше суперечок серед учених, співробітників урядових закладів і громадськості. Протягом десятиліття після вибухів, що зруйнували ядерний реактор на Україні, ця аварія і її наслідки ретельно вивчалися. Сьогодні у фахівців є загальне уявлення про те, що відбулося, чому це сталось і які основні наслідки. Однак для більшої частини населення у світі аварія дотепер залишається загадкою - явищем, якого бояться, але мало розуміють.
    Чорнобильська аварія дотепер вважається самою руйнівною в історії ядерної енергетики. Радіоактивні випадання в основному зосереджені на території трьох колишніх радянських республік, найближче розташованих до станції, однак у низьких концентраціях радіоактивність поширилась також на більшій частині всієї північної півкулі. 

   Ця аварія дотепер вважається самою руйнівний в історії ядерної енергетики.

       Реактор четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС був цілком зруйнований вибухами, що зірвали дах будинку реактора і привели до викиду великого обсягу уранового палива й інших радіоактивних матеріалів у навколишнє середовище. Залишки реактора в даний час знаходяться усередині великої конструкції, відомої як "укриття" чи "саркофаг", побудованої через декілька місяців після аварії. Один з чотирьох колишніх у той час на площадці реакторів знаходиться в експлуатації. Великі обсяги радіоактивних матеріалів - 12 трильйонів міжнародних одиниць радіоактивності, названих "бекерелями", були викинуті в навколишнє середовище головним чином протягом перших десяти днів. У складі викиду було більш ста, радіоактивних елементів, однак з погляду впливу на здоров'я людей і стан навколишнього середовища основне значення мали ізотопи йоду і цезію. Радіоактивні матеріали дуже низького рівня активності можна було знайти практично по всій північній півкулі. Якщо порівнювати з іншими ядерними подіями: у результаті вибуху в Чорнобилі було в атмосферу Землі викинуто в 400 разів більше радіоактивного матеріалу, ніж від атомної бомби, скинутої на Хіросіму. При цьому випробування атомної зброї, проведені в 50-і й у 60-і роки, у сукупності привели до викиду в атмосферу приблизно в 100 - 1000 разів більшої кількості радіоактивного матеріалу, ніж чорнобильська аварія.       
       Приблизно 200 000 працівників (відомих як "ліквідатори") з місцевої міліції і пожежних служб, армії і добровольців були в 1986 і 1987 роках спочатку залучені до стримування і ліквідації аварії, знаходячись на передньому краї чи виконуючи адміністративну роботу.
       Навколо площадки була встановлена "заборонена зона", радіус якої спочатку складав 30 кілометрів, і близько 116 000 чоловік, що проживали в ній, евакуйовані в менш забруднені райони протягом декількох місяців після аварії. Заборонена зона була потім розширена і в даний час її площа складає 4 300 квадратних кілометрів, на якій розташовані ділянки з найвищими рівнями радіоактивності.